Основні напрямки класного керівника

 На мою думку , класне керівництво – найбільш відповідальний вид роботи вчителя у школі. Це універсальна особистість, одночасно наставник, порадник, психолог та педагог-організатор.

Класний керівник – перша та найголовніша людина, яка опікується класом та формує учнівський колектив. До мене завжди можна звернутися за допомогою чи порадою. Я можу бути доброю або злою, суворою чи поблажливою, веселою і сумною, але повинна вміти захопити, повести, згуртувати, відкрити світ, завоювати авторитет серед дітей. Найкраще це зробити, поважаючи кожного учня як особистість із власними думками, поглядами.

 Найважливішими рисами характеру класного керівника є: веселий настрій, любов до дітей, справедливість, доброта поєднана з вимогливістю. В.Сухомлинський сказав із цього приводу: «Підліток помічає у мені недоліків у сто разів більше, ніж я міг подумати про себе». Потрібно дуже любити дітей, бути терплячим, щоб із розумінням сприймати критику підлітків. Бо підліток, за словами Сухомлинського, - це «Квітка, краса якої залежить від догляду». Щоб дитяче серце не стало холодним, нам потрібно самим дбати про вогонь наших сердець, який міг би зігріти кожну дитину. Але це нелегко… А ще треба навчитися відчувати кожну дитину, намагатися зробити так, щоб у школі їй було комфортно і цікаво. З учнями потрібно бути чесним, відвертим, справедливим.

«Самореалізація особистості шляхом впровадження інтерактивних методів роботи у навчально-виховний процес на уроках основ здоров’я»

 Сьогодні в Україні спостерігається вкрай важка ситуація стосовно здоров’я сучасної молоді. Окрім багаточисельних захворювань учнів ( захворювання органів дихання, органів зору, органів травлення, серцево-судинні захворювання, гіподинамія тощо) значно зросли показники погіршення психічного  і духовного здоров’я школярів. Переважна більшість сучасних підлітків втратила гуманістичні орієнтири, спрямованість до духовного зростання, сенс життя. Такі показники здоров’я школярів можна пояснити не лише впливом різних негативних чинників, але перш за все недостатньою увагою до питань здорового способу життя дітей і дорослих.

Однією з головних причин такого становища, на мій погляд, є відсутність сформованості в школярів культури здоров’я. більшість учнів навіть не мають уявлення про формування, збереження і зміцнення здоров’я, а також спрямованості на ведення здорового способу життя.

Освіта потребує  інноваційних підходів до вирішення питання  збереження та зміцнення здоров’я громади, особливо учнівської. Тому, основне завдання, яке виникає перед педагогами, психологами, науковцями, практиками – розробка таких педагогічних технологій, які спрямовані на формування особистісних установок на  здоровий спосіб життя, усвідомлення підлітком цінностей здоров’я та вироблення позитивної моделі поведінки.

Одним із шляхів досягнення цієї мети є формування в школярів відповідального ставлення до свого здоров’я та здоров’я людей, що їх оточують, як до найвищих індивідуальних і суспільних цінностей. Стало зрозумілим, що назріла потреба переходу від етапу поінформованості школярів про стан їх здоров’я до етапу формування у них стійкої мотивації щодо здорового способу життя.